From військо́ви́й (vijsʹkóvýj) + -о- (-o-) + полоне́ний (polonényj).
військовополоне́ний • (vijsʹkovopolonényj) m pers (genitive військовополоне́ного, nominative plural військовополоне́ні, genitive plural військовополоне́них, feminine військовополоне́на)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | військовополоне́ний vijsʹkovopolonényj |
військовополоне́ні vijsʹkovopolonéni |
genitive | військовополоне́ного vijsʹkovopolonénoho |
військовополоне́них vijsʹkovopolonényx |
dative | військовополоне́ному vijsʹkovopolonénomu |
військовополоне́ним vijsʹkovopolonénym |
accusative | військовополоне́ного vijsʹkovopolonénoho |
військовополоне́них vijsʹkovopolonényx |
instrumental | військовополоне́ним vijsʹkovopolonénym |
військовополоне́ними vijsʹkovopolonénymy |
locative | військовополоне́ному, військовополоне́нім vijsʹkovopolonénomu, vijsʹkovopolonénim |
військовополоне́них vijsʹkovopolonényx |
vocative | військовополоне́ний vijsʹkovopolonényj |
військовополоне́ні vijsʹkovopolonéni |