Inherited from Proto-Slavic *osьlъ + -юк (-juk)
віслю́к • (visljúk) m inan (genitive віслюка́, nominative plural віслюки́, genitive plural віслюкі́в)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | віслю́к visljúk |
віслюки́ visljuký |
genitive | віслюка́ visljuká |
віслюкі́в visljukív |
dative | віслюко́ві, віслюку́ visljukóvi, visljukú |
віслюка́м visljukám |
accusative | віслю́к visljúk |
віслюки́ visljuký |
instrumental | віслюко́м visljukóm |
віслюка́ми visljukámy |
locative | віслюку́ visljukú |
віслюка́х visljukáx |
vocative | віслюку́ visljukú |
віслюки́ visljuký |