Inherited from Proto-Slavic *věstь.
вість • (vistʹ) f inan (genitive ві́сті or ві́сти, nominative plural ві́сті, genitive plural вісте́й)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | вість vistʹ |
ві́сті vísti |
genitive | ві́сті, ві́сти vísti, vísty |
вісте́й vistéj |
dative | ві́сті vísti |
ві́стям, вістя́м vístjam, vistjám |
accusative | вість vistʹ |
ві́сті vísti |
instrumental | ві́стю vístju |
ві́стями, вістя́ми vístjamy, vistjámy |
locative | ві́сті vísti |
ві́стях, вістя́х vístjax, vistjáx |
vocative | ві́сте víste |
ві́сті vísti |