From ганьби́ти (hanʹbýty) + -ся (-sja). Compare Belarusian га́ньбіцца (hánʹbicca), Polish hańbić się.
ганьби́тися • (hanʹbýtysja) impf (perfective зганьби́тися)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ганьби́тися, ганьби́тись, ганьби́ться hanʹbýtysja, hanʹbýtysʹ, hanʹbýtʹsja | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | ганьблячи́сь hanʹbljačýsʹ |
ганьби́вшись hanʹbývšysʹ |
present tense | future tense | |
1st singular я |
ганьблю́ся, ганьблю́сь hanʹbljúsja, hanʹbljúsʹ |
бу́ду ганьби́тися, бу́ду ганьби́тись, бу́ду ганьби́ться, ганьби́тимусь, ганьби́тимуся búdu hanʹbýtysja, búdu hanʹbýtysʹ, búdu hanʹbýtʹsja, hanʹbýtymusʹ, hanʹbýtymusja |
2nd singular ти |
ганьби́шся hanʹbýšsja |
бу́деш ганьби́тися, бу́деш ганьби́тись, бу́деш ганьби́ться, ганьби́тимешся búdeš hanʹbýtysja, búdeš hanʹbýtysʹ, búdeš hanʹbýtʹsja, hanʹbýtymešsja |
3rd singular він / вона / воно |
ганьби́ться hanʹbýtʹsja |
бу́де ганьби́тися, бу́де ганьби́тись, бу́де ганьби́ться, ганьби́тиметься búde hanʹbýtysja, búde hanʹbýtysʹ, búde hanʹbýtʹsja, hanʹbýtymetʹsja |
1st plural ми |
ганьби́мся, ганьбимо́ся, ганьбимо́сь hanʹbýmsja, hanʹbymósja, hanʹbymósʹ |
бу́демо ганьби́тися, бу́демо ганьби́тись, бу́демо ганьби́ться, ганьби́тимемось, ганьби́тимемося, ганьби́тимемся búdemo hanʹbýtysja, búdemo hanʹbýtysʹ, búdemo hanʹbýtʹsja, hanʹbýtymemosʹ, hanʹbýtymemosja, hanʹbýtymemsja |
2nd plural ви |
ганьбите́ся, ганьбите́сь hanʹbytésja, hanʹbytésʹ |
бу́дете ганьби́тися, бу́дете ганьби́тись, бу́дете ганьби́ться, ганьби́тиметесь, ганьби́тиметеся búdete hanʹbýtysja, búdete hanʹbýtysʹ, búdete hanʹbýtʹsja, hanʹbýtymetesʹ, hanʹbýtymetesja |
3rd plural вони |
ганьбля́ться hanʹbljátʹsja |
бу́дуть ганьби́тися, бу́дуть ганьби́тись, бу́дуть ганьби́ться, ганьби́тимуться búdutʹ hanʹbýtysja, búdutʹ hanʹbýtysʹ, búdutʹ hanʹbýtʹsja, hanʹbýtymutʹsja |
imperative | singular | plural |
first-person | — | ганьбі́мся, ганьбі́мося, ганьбі́мось hanʹbímsja, hanʹbímosja, hanʹbímosʹ |
second-person | ганьби́ся, ганьби́сь hanʹbýsja, hanʹbýsʹ |
ганьбі́ться hanʹbítʹsja |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
ганьби́вся, ганьби́всь hanʹbývsja, hanʹbývsʹ |
ганьби́лися, ганьби́лись hanʹbýlysja, hanʹbýlysʹ |
feminine я / ти / вона |
ганьби́лася, ганьби́лась hanʹbýlasja, hanʹbýlasʹ | |
neuter воно |
ганьби́лося, ганьби́лось hanʹbýlosja, hanʹbýlosʹ |