Inherited from Old Ruthenian гартовати (hartovati), from Middle Polish hartować, further borrowed from German härten, from hart. By surface analysis, гарт (hart) + -ува́ти (-uváty).
гартува́ти • (hartuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | гартува́ти, гартува́ть hartuváty, hartuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | гарто́ваний hartóvanyj impersonal: гарто́вано hartóvano |
| adverbial | гарту́ючи hartújučy |
гартува́вши hartuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
гарту́ю hartúju |
бу́ду гартува́ти, бу́ду гартува́ть, гартува́тиму búdu hartuváty, búdu hartuvátʹ, hartuvátymu |
| 2nd singular ти |
гарту́єш hartúješ |
бу́деш гартува́ти, бу́деш гартува́ть, гартува́тимеш búdeš hartuváty, búdeš hartuvátʹ, hartuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
гарту́є hartúje |
бу́де гартува́ти, бу́де гартува́ть, гартува́тиме búde hartuváty, búde hartuvátʹ, hartuvátyme |
| 1st plural ми |
гарту́єм, гарту́ємо hartújem, hartújemo |
бу́демо гартува́ти, бу́демо гартува́ть, гартува́тимемо, гартува́тимем búdemo hartuváty, búdemo hartuvátʹ, hartuvátymemo, hartuvátymem |
| 2nd plural ви |
гарту́єте hartújete |
бу́дете гартува́ти, бу́дете гартува́ть, гартува́тимете búdete hartuváty, búdete hartuvátʹ, hartuvátymete |
| 3rd plural вони |
гарту́ють hartújutʹ |
бу́дуть гартува́ти, бу́дуть гартува́ть, гартува́тимуть búdutʹ hartuváty, búdutʹ hartuvátʹ, hartuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | гарту́ймо hartújmo |
| second-person | гарту́й hartúj |
гарту́йте hartújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
гартува́в hartuváv |
гартува́ли hartuvály |
| feminine я / ти / вона |
гартува́ла hartuvála | |
| neuter воно |
гартува́ло hartuválo | |