From Proto-Slavic *gajiti, which is related to *gajь.
Cognate with Czech hajiti, Serbo-Croatian гајити.
га́яти • (hájaty) impf (perfective зга́яти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | га́яти, га́ять hájaty, hájatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | га́ючи hájučy |
га́явши hájavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
га́ю háju |
бу́ду га́яти, бу́ду га́ять, га́ятиму búdu hájaty, búdu hájatʹ, hájatymu |
| 2nd singular ти |
га́єш háješ |
бу́деш га́яти, бу́деш га́ять, га́ятимеш búdeš hájaty, búdeš hájatʹ, hájatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
га́є háje |
бу́де га́яти, бу́де га́ять, га́ятиме búde hájaty, búde hájatʹ, hájatyme |
| 1st plural ми |
га́єм, га́ємо hájem, hájemo |
бу́демо га́яти, бу́демо га́ять, га́ятимемо, га́ятимем búdemo hájaty, búdemo hájatʹ, hájatymemo, hájatymem |
| 2nd plural ви |
га́єте hájete |
бу́дете га́яти, бу́дете га́ять, га́ятимете búdete hájaty, búdete hájatʹ, hájatymete |
| 3rd plural вони |
га́ють hájutʹ |
бу́дуть га́яти, бу́дуть га́ять, га́ятимуть búdutʹ hájaty, búdutʹ hájatʹ, hájatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | га́ймо hájmo |
| second-person | гай haj |
га́йте hájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
га́яв hájav |
га́яли hájaly |
| feminine я / ти / вона |
га́яла hájala | |
| neuter воно |
га́яло hájalo | |