From геополі́тика f (heopolítyka, “geopolitics”) + -и́чний (-ýčnyj). Compare Russian геополити́ческий (geopolitíčeskij), Belarusian геапаліты́чны (hjeapalitýčny), Polish geopolityczny.
геополіти́чний • (heopolitýčnyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | геополіти́чний heopolitýčnyj |
геополіти́чне heopolitýčne |
геополіти́чна heopolitýčna |
геополіти́чні heopolitýčni | |
genitive | геополіти́чного heopolitýčnoho |
геополіти́чної heopolitýčnoji |
геополіти́чних heopolitýčnyx | ||
dative | геополіти́чному heopolitýčnomu |
геополіти́чній heopolitýčnij |
геополіти́чним heopolitýčnym | ||
accusative | animate | геополіти́чного heopolitýčnoho |
геополіти́чне heopolitýčne |
геополіти́чну heopolitýčnu |
геополіти́чних heopolitýčnyx |
inanimate | геополіти́чний heopolitýčnyj |
геополіти́чні heopolitýčni | |||
instrumental | геополіти́чним heopolitýčnym |
геополіти́чною heopolitýčnoju |
геополіти́чними heopolitýčnymy | ||
locative | геополіти́чному, геополіти́чнім heopolitýčnomu, heopolitýčnim |
геополіти́чній heopolitýčnij |
геополіти́чних heopolitýčnyx |