геґемо́нія • (hegemónija) f inan (genitive геґемо́нії, nominative plural геґемо́нії, genitive plural геґемо́ній)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | геґемо́нія hegemónija |
геґемо́нії hegemóniji |
genitive | геґемо́нії hegemóniji |
геґемо́ній hegemónij |
dative | геґемо́нії hegemóniji |
геґемо́ніям hegemónijam |
accusative | геґемо́нію hegemóniju |
геґемо́нії hegemóniji |
instrumental | геґемо́нією hegemónijeju |
геґемо́ніями hegemónijamy |
locative | геґемо́нії hegemóniji |
геґемо́ніях hegemónijax |
vocative | геґемо́ніє hegemónije |
геґемо́нії hegemóniji |