From гомін (homin) + -ки́й (-kýj).
гомінки́й • (hominkýj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | гомінки́й hominkýj |
гомінке́ hominké |
гомінка́ hominká |
гомінкі́ hominkí | |
genitive | гомінко́го hominkóho |
гомінко́ї hominkóji |
гомінки́х hominkýx | ||
dative | гомінко́му hominkómu |
гомінкі́й hominkíj |
гомінки́м hominkým | ||
accusative | animate | гомінко́го hominkóho |
гомінке́ hominké |
гомінку́ hominkú |
гомінки́х hominkýx |
inanimate | гомінки́й hominkýj |
гомінкі́ hominkí | |||
instrumental | гомінки́м hominkým |
гомінко́ю hominkóju |
гомінки́ми hominkýmy | ||
locative | гомінко́му, гомінкі́м hominkómu, hominkím |
гомінкі́й hominkíj |
гомінки́х hominkýx |