From гомін (homin) + -ли́вий (-lývyj).
гомінли́вий • (hominlývyj)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | гомінли́вий hominlývyj |
гомінли́ве hominlýve |
гомінли́ва hominlýva |
гомінли́ві hominlývi | |
genitive | гомінли́вого hominlývoho |
гомінли́вої hominlývoji |
гомінли́вих hominlývyx | ||
dative | гомінли́вому hominlývomu |
гомінли́вій hominlývij |
гомінли́вим hominlývym | ||
accusative | animate | гомінли́вого hominlývoho |
гомінли́ве hominlýve |
гомінли́ву hominlývu |
гомінли́вих hominlývyx |
inanimate | гомінли́вий hominlývyj |
гомінли́ві hominlývi | |||
instrumental | гомінли́вим hominlývym |
гомінли́вою hominlývoju |
гомінли́вими hominlývymy | ||
locative | гомінли́вому, гомінли́вім hominlývomu, hominlývim |
гомінли́вій hominlývij |
гомінли́вих hominlývyx |