Inherited from Proto-Slavic *grǫznǫti.
гру́знути • (hrúznuty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | гру́знути, гру́знуть hrúznuty, hrúznutʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | гру́знучи hrúznučy |
гру́знувши, гру́зши hrúznuvšy, hrúzšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
гру́зну hrúznu |
бу́ду гру́знути, бу́ду гру́знуть, гру́знутиму búdu hrúznuty, búdu hrúznutʹ, hrúznutymu |
2nd singular ти |
гру́знеш hrúzneš |
бу́деш гру́знути, бу́деш гру́знуть, гру́знутимеш búdeš hrúznuty, búdeš hrúznutʹ, hrúznutymeš |
3rd singular він / вона / воно |
гру́зне hrúzne |
бу́де гру́знути, бу́де гру́знуть, гру́знутиме búde hrúznuty, búde hrúznutʹ, hrúznutyme |
1st plural ми |
гру́знем, гру́знемо hrúznem, hrúznemo |
бу́демо гру́знути, бу́демо гру́знуть, гру́знутимемо, гру́знутимем búdemo hrúznuty, búdemo hrúznutʹ, hrúznutymemo, hrúznutymem |
2nd plural ви |
гру́знете hrúznete |
бу́дете гру́знути, бу́дете гру́знуть, гру́знутимете búdete hrúznuty, búdete hrúznutʹ, hrúznutymete |
3rd plural вони |
гру́знуть hrúznutʹ |
бу́дуть гру́знути, бу́дуть гру́знуть, гру́знутимуть búdutʹ hrúznuty, búdutʹ hrúznutʹ, hrúznutymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | гру́знім, гру́знімо hrúznim, hrúznimo |
second-person | гру́зни hrúzny |
гру́зніть hrúznitʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
гру́знув, груз hrúznuv, hruz |
гру́зли, гру́знули hrúzly, hrúznuly |
feminine я / ти / вона |
гру́зла, гру́знула hrúzla, hrúznula | |
neuter воно |
гру́зло, гру́знуло hrúzlo, hrúznulo |