гу́глити • (húhlyty) impf (perfective загу́глити or погу́глити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | гу́глити, гу́глить húhlyty, húhlytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | гу́глений húhlenyj impersonal: гу́глено húhleno |
| adverbial | гу́глячи húhljačy |
гу́гливши húhlyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
гу́глю húhlju |
бу́ду гу́глити, бу́ду гу́глить, гу́глитиму búdu húhlyty, búdu húhlytʹ, húhlytymu |
| 2nd singular ти |
гу́глиш húhlyš |
бу́деш гу́глити, бу́деш гу́глить, гу́глитимеш búdeš húhlyty, búdeš húhlytʹ, húhlytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
гу́глить húhlytʹ |
бу́де гу́глити, бу́де гу́глить, гу́глитиме búde húhlyty, búde húhlytʹ, húhlytyme |
| 1st plural ми |
гу́глим, гу́глимо húhlym, húhlymo |
бу́демо гу́глити, бу́демо гу́глить, гу́глитимемо, гу́глитимем búdemo húhlyty, búdemo húhlytʹ, húhlytymemo, húhlytymem |
| 2nd plural ви |
гу́глите húhlyte |
бу́дете гу́глити, бу́дете гу́глить, гу́глитимете búdete húhlyty, búdete húhlytʹ, húhlytymete |
| 3rd plural вони |
гу́глять húhljatʹ |
бу́дуть гу́глити, бу́дуть гу́глить, гу́глитимуть búdutʹ húhlyty, búdutʹ húhlytʹ, húhlytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | гу́глім, гу́глімо húhlim, húhlimo |
| second-person | гу́гли húhly |
гу́гліть húhlitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
гу́глив húhlyv |
гу́глили húhlyly |
| feminine я / ти / вона |
гу́глила húhlyla | |
| neuter воно |
гу́глило húhlylo | |