From Latin hūmānus + -і́ст (-íst). Compare Russian гумани́ст (gumaníst).
гумані́ст • (humaníst) m pers (genitive гумані́ста, nominative plural гумані́сти, genitive plural гумані́стів, feminine гумані́стка)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | гумані́ст humaníst |
гумані́сти humanísty |
| genitive | гумані́ста humanísta |
гумані́стів humanístiv |
| dative | гумані́стові, гумані́сту humanístovi, humanístu |
гумані́стам humanístam |
| accusative | гумані́ста humanísta |
гумані́стів humanístiv |
| instrumental | гумані́стом humanístom |
гумані́стами humanístamy |
| locative | гумані́стові, гумані́сті humanístovi, humanísti |
гумані́стах humanístax |
| vocative | гумані́сте humaníste |
гумані́сти humanísty |