From гук (huk) + яти (jaty). Related to гука́ти (hukáty).
гуча́ти • (hučáty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | гуча́ти, гуча́ть hučáty, hučátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | гучачи́ hučačý |
гуча́вши hučávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
гучу́ hučú |
бу́ду гуча́ти, бу́ду гуча́ть, гуча́тиму búdu hučáty, búdu hučátʹ, hučátymu |
| 2nd singular ти |
гучи́ш hučýš |
бу́деш гуча́ти, бу́деш гуча́ть, гуча́тимеш búdeš hučáty, búdeš hučátʹ, hučátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
гучи́ть hučýtʹ |
бу́де гуча́ти, бу́де гуча́ть, гуча́тиме búde hučáty, búde hučátʹ, hučátyme |
| 1st plural ми |
гучи́м, гучимо́ hučým, hučymó |
бу́демо гуча́ти, бу́демо гуча́ть, гуча́тимемо, гуча́тимем búdemo hučáty, búdemo hučátʹ, hučátymemo, hučátymem |
| 2nd plural ви |
гучите́ hučyté |
бу́дете гуча́ти, бу́дете гуча́ть, гуча́тимете búdete hučáty, búdete hučátʹ, hučátymete |
| 3rd plural вони |
гуча́ть hučátʹ |
бу́дуть гуча́ти, бу́дуть гуча́ть, гуча́тимуть búdutʹ hučáty, búdutʹ hučátʹ, hučátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | гучі́м, гучі́мо hučím, hučímo |
| second-person | гучи́ hučý |
гучі́ть hučítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
гуча́в hučáv |
гуча́ли hučály |
| feminine я / ти / вона |
гуча́ла hučála | |
| neuter воно |
гуча́ло hučálo | |