дванадцятику́тник • (dvanadcjatykútnyk) m inan (genitive дванадцятику́тника, nominative plural дванадцятику́тники, genitive plural дванадцятику́тників)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | дванадцятику́тник dvanadcjatykútnyk |
дванадцятику́тники dvanadcjatykútnyky |
genitive | дванадцятику́тника dvanadcjatykútnyka |
дванадцятику́тників dvanadcjatykútnykiv |
dative | дванадцятику́тникові, дванадцятику́тнику dvanadcjatykútnykovi, dvanadcjatykútnyku |
дванадцятику́тникам dvanadcjatykútnykam |
accusative | дванадцятику́тник dvanadcjatykútnyk |
дванадцятику́тники dvanadcjatykútnyky |
instrumental | дванадцятику́тником dvanadcjatykútnykom |
дванадцятику́тниками dvanadcjatykútnykamy |
locative | дванадцятику́тнику dvanadcjatykútnyku |
дванадцятику́тниках dvanadcjatykútnykax |
vocative | дванадцятику́тнику dvanadcjatykútnyku |
дванадцятику́тники dvanadcjatykútnyky |