From дво- (dvo-) + бік f (bik, “side”) + -ний (-nyj). Compare Polish dwuboczny.
двобі́чний • (dvobíčnyj) (adverb двобі́чно, abstract noun двобі́чність)
| masculine | neuter | feminine | plural | ||
|---|---|---|---|---|---|
| nominative | двобі́чний dvobíčnyj |
двобі́чне dvobíčne |
двобі́чна dvobíčna |
двобі́чні dvobíčni | |
| genitive | двобі́чного dvobíčnoho |
двобі́чної dvobíčnoji |
двобі́чних dvobíčnyx | ||
| dative | двобі́чному dvobíčnomu |
двобі́чній dvobíčnij |
двобі́чним dvobíčnym | ||
| accusative | animate | двобі́чного dvobíčnoho |
двобі́чне dvobíčne |
двобі́чну dvobíčnu |
двобі́чних dvobíčnyx |
| inanimate | двобі́чний dvobíčnyj |
двобі́чні dvobíčni | |||
| instrumental | двобі́чним dvobíčnym |
двобі́чною dvobíčnoju |
двобі́чними dvobíčnymy | ||
| locative | двобі́чному, двобі́чнім dvobíčnomu, dvobíčnim |
двобі́чній dvobíčnij |
двобі́чних dvobíčnyx | ||