двою́рідний дя́дько • (dvojúridnyj djádʹko) m pers (genitive двою́рідного дя́дька, nominative plural двою́рідні дядьки́, genitive plural двою́рідних дядькі́в, feminine двою́рідна ті́тка)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | двою́рідний дя́дько dvojúridnyj djádʹko |
двою́рідні дядьки́ dvojúridni djadʹký |
genitive | двою́рідного дя́дька dvojúridnoho djádʹka |
двою́рідних дядькі́в dvojúridnyx djadʹkív |
dative | двою́рідному дя́дькові, двою́рідному дя́дьку dvojúridnomu djádʹkovi, dvojúridnomu djádʹku |
двою́рідним дядька́м dvojúridnym djadʹkám |
accusative | двою́рідного дя́дька dvojúridnoho djádʹka |
двою́рідних дядькі́в dvojúridnyx djadʹkív |
instrumental | двою́рідним дя́дьком dvojúridnym djádʹkom |
двою́рідними дядька́ми dvojúridnymy djadʹkámy |
locative | двою́рідному дя́дькові, двою́рідному дя́дьку, двою́ріднім дя́дькові, двою́ріднім дя́дьку dvojúridnomu djádʹkovi, dvojúridnomu djádʹku, dvojúridnim djádʹkovi, dvojúridnim djádʹku |
двою́рідних дядька́х dvojúridnyx djadʹkáx |
vocative | двою́рідний дя́дьку dvojúridnyj djádʹku |
двою́рідні дядьки́ dvojúridni djadʹký |