декляра́ція • (dekljarácija) f inan (genitive декляра́ції, nominative plural декляра́ції, genitive plural декляра́цій, relational adjective декляраці́йний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | декляра́ція dekljarácija |
декляра́ції dekljaráciji |
genitive | декляра́ції dekljaráciji |
декляра́цій dekljarácij |
dative | декляра́ції dekljaráciji |
декляра́ціям dekljarácijam |
accusative | декляра́цію dekljaráciju |
декляра́ції dekljaráciji |
instrumental | декляра́цією dekljarácijeju |
декляра́ціями dekljarácijamy |
locative | декляра́ції dekljaráciji |
декляра́ціях dekljarácijax |
vocative | декляра́ціє dekljarácije |
декляра́ції dekljaráciji |