дериба́н (derybán) + -ити (-yty).
дериба́нити • (derybányty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | дериба́нити, дериба́нить derybányty, derybánytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | дериба́нячи derybánjačy |
дериба́нивши derybányvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
дериба́ню derybánju |
бу́ду дериба́нити, бу́ду дериба́нить, дериба́нитиму búdu derybányty, búdu derybánytʹ, derybánytymu |
| 2nd singular ти |
дериба́ниш derybányš |
бу́деш дериба́нити, бу́деш дериба́нить, дериба́нитимеш búdeš derybányty, búdeš derybánytʹ, derybánytymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
дериба́нить derybánytʹ |
бу́де дериба́нити, бу́де дериба́нить, дериба́нитиме búde derybányty, búde derybánytʹ, derybánytyme |
| 1st plural ми |
дериба́ним, дериба́нимо derybánym, derybánymo |
бу́демо дериба́нити, бу́демо дериба́нить, дериба́нитимемо, дериба́нитимем búdemo derybányty, búdemo derybánytʹ, derybánytymemo, derybánytymem |
| 2nd plural ви |
дериба́ните derybányte |
бу́дете дериба́нити, бу́дете дериба́нить, дериба́нитимете búdete derybányty, búdete derybánytʹ, derybánytymete |
| 3rd plural вони |
дериба́нять derybánjatʹ |
бу́дуть дериба́нити, бу́дуть дериба́нить, дериба́нитимуть búdutʹ derybányty, búdutʹ derybánytʹ, derybánytymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | дериба́ньмо derybánʹmo |
| second-person | дериба́нь derybánʹ |
дериба́ньте derybánʹte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
дериба́нив derybányv |
дериба́нили derybányly |
| feminine я / ти / вона |
дериба́нила derybányla | |
| neuter воно |
дериба́нило derybánylo | |