From Russian дефици́т (deficít), from Latin dēficit.
дефіци́т • (deficýt) m inan (genitive дефіци́ту, nominative plural дефіци́ти, genitive plural дефіци́тів, relational adjective дефіци́тний)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | дефіци́т deficýt |
дефіци́ти deficýty |
| genitive | дефіци́ту deficýtu |
дефіци́тів deficýtiv |
| dative | дефіци́тові, дефіци́ту deficýtovi, deficýtu |
дефіци́там deficýtam |
| accusative | дефіци́т deficýt |
дефіци́ти deficýty |
| instrumental | дефіци́том deficýtom |
дефіци́тами deficýtamy |
| locative | дефіци́ті deficýti |
дефіци́тах deficýtax |
| vocative | дефіци́те deficýte |
дефіци́ти deficýty |