Borrowed from Polish dziobać, from Middle Polish dziubać by contamination with Middle Polish zobać, from Proto-Slavic *ďubati.
дзьо́бати or дзьоба́ти • (dzʹóbaty or dzʹobáty) impf
(common):
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | дзьо́бати, дзьо́бать dzʹóbaty, dzʹóbatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | дзьо́баний dzʹóbanyj impersonal: дзьо́бано dzʹóbano |
| adverbial | дзьо́баючи dzʹóbajučy |
дзьо́бавши dzʹóbavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
дзьо́баю dzʹóbaju |
бу́ду дзьо́бати, бу́ду дзьо́бать, дзьо́батиму búdu dzʹóbaty, búdu dzʹóbatʹ, dzʹóbatymu |
| 2nd singular ти |
дзьо́баєш dzʹóbaješ |
бу́деш дзьо́бати, бу́деш дзьо́бать, дзьо́батимеш búdeš dzʹóbaty, búdeš dzʹóbatʹ, dzʹóbatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
дзьо́бає dzʹóbaje |
бу́де дзьо́бати, бу́де дзьо́бать, дзьо́батиме búde dzʹóbaty, búde dzʹóbatʹ, dzʹóbatyme |
| 1st plural ми |
дзьо́баєм, дзьо́баємо dzʹóbajem, dzʹóbajemo |
бу́демо дзьо́бати, бу́демо дзьо́бать, дзьо́батимемо, дзьо́батимем búdemo dzʹóbaty, búdemo dzʹóbatʹ, dzʹóbatymemo, dzʹóbatymem |
| 2nd plural ви |
дзьо́баєте dzʹóbajete |
бу́дете дзьо́бати, бу́дете дзьо́бать, дзьо́батимете búdete dzʹóbaty, búdete dzʹóbatʹ, dzʹóbatymete |
| 3rd plural вони |
дзьо́бають dzʹóbajutʹ |
бу́дуть дзьо́бати, бу́дуть дзьо́бать, дзьо́батимуть búdutʹ dzʹóbaty, búdutʹ dzʹóbatʹ, dzʹóbatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | дзьо́баймо dzʹóbajmo |
| second-person | дзьо́бай dzʹóbaj |
дзьо́байте dzʹóbajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
дзьо́бав dzʹóbav |
дзьо́бали dzʹóbaly |
| feminine я / ти / вона |
дзьо́бала dzʹóbala | |
| neuter воно |
дзьо́бало dzʹóbalo | |
(uncommon):
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | дзьоба́ти, дзьоба́ть dzʹobáty, dzʹobátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | дзьо́баний dzʹóbanyj impersonal: дзьо́бано dzʹóbano |
| adverbial | дзьоба́ючи dzʹobájučy |
дзьоба́вши dzʹobávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
дзьоба́ю dzʹobáju |
бу́ду дзьоба́ти, бу́ду дзьоба́ть, дзьоба́тиму búdu dzʹobáty, búdu dzʹobátʹ, dzʹobátymu |
| 2nd singular ти |
дзьоба́єш dzʹobáješ |
бу́деш дзьоба́ти, бу́деш дзьоба́ть, дзьоба́тимеш búdeš dzʹobáty, búdeš dzʹobátʹ, dzʹobátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
дзьоба́є dzʹobáje |
бу́де дзьоба́ти, бу́де дзьоба́ть, дзьоба́тиме búde dzʹobáty, búde dzʹobátʹ, dzʹobátyme |
| 1st plural ми |
дзьоба́єм, дзьоба́ємо dzʹobájem, dzʹobájemo |
бу́демо дзьоба́ти, бу́демо дзьоба́ть, дзьоба́тимемо, дзьоба́тимем búdemo dzʹobáty, búdemo dzʹobátʹ, dzʹobátymemo, dzʹobátymem |
| 2nd plural ви |
дзьоба́єте dzʹobájete |
бу́дете дзьоба́ти, бу́дете дзьоба́ть, дзьоба́тимете búdete dzʹobáty, búdete dzʹobátʹ, dzʹobátymete |
| 3rd plural вони |
дзьоба́ють dzʹobájutʹ |
бу́дуть дзьоба́ти, бу́дуть дзьоба́ть, дзьоба́тимуть búdutʹ dzʹobáty, búdutʹ dzʹobátʹ, dzʹobátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | дзьоба́ймо dzʹobájmo |
| second-person | дзьоба́й dzʹobáj |
дзьоба́йте dzʹobájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
дзьоба́в dzʹobáv |
дзьоба́ли dzʹobály |
| feminine я / ти / вона |
дзьоба́ла dzʹobála | |
| neuter воно |
дзьоба́ло dzʹobálo | |