Inherited from Proto-Slavic *divovati. By surface analysis, ди́во (dývo) + -ува́ти (-uváty).
дивува́ти • (dyvuváty) impf (perfective здивува́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | дивува́ти, дивува́ть dyvuváty, dyvuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | диву́ючи dyvújučy |
дивува́вши dyvuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
диву́ю dyvúju |
бу́ду дивува́ти, бу́ду дивува́ть, дивува́тиму búdu dyvuváty, búdu dyvuvátʹ, dyvuvátymu |
| 2nd singular ти |
диву́єш dyvúješ |
бу́деш дивува́ти, бу́деш дивува́ть, дивува́тимеш búdeš dyvuváty, búdeš dyvuvátʹ, dyvuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
диву́є dyvúje |
бу́де дивува́ти, бу́де дивува́ть, дивува́тиме búde dyvuváty, búde dyvuvátʹ, dyvuvátyme |
| 1st plural ми |
диву́єм, диву́ємо dyvújem, dyvújemo |
бу́демо дивува́ти, бу́демо дивува́ть, дивува́тимемо, дивува́тимем búdemo dyvuváty, búdemo dyvuvátʹ, dyvuvátymemo, dyvuvátymem |
| 2nd plural ви |
диву́єте dyvújete |
бу́дете дивува́ти, бу́дете дивува́ть, дивува́тимете búdete dyvuváty, búdete dyvuvátʹ, dyvuvátymete |
| 3rd plural вони |
диву́ють dyvújutʹ |
бу́дуть дивува́ти, бу́дуть дивува́ть, дивува́тимуть búdutʹ dyvuváty, búdutʹ dyvuvátʹ, dyvuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | диву́ймо dyvújmo |
| second-person | диву́й dyvúj |
диву́йте dyvújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
дивува́в dyvuváv |
дивува́ли dyvuvály |
| feminine я / ти / вона |
дивува́ла dyvuvála | |
| neuter воно |
дивува́ло dyvuválo | |