From до́брий (dóbryj) + -о- (-o-) + во́ля (vólja) + -ний (-nyj). Compare Russian доброво́льный (dobrovólʹnyj), Polish dobrowolny.
доброві́льний • (dobrovílʹnyj) (adverb доброві́льно, abstract noun доброві́льність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | доброві́льний dobrovílʹnyj |
доброві́льне dobrovílʹne |
доброві́льна dobrovílʹna |
доброві́льні dobrovílʹni | |
genitive | доброві́льного dobrovílʹnoho |
доброві́льної dobrovílʹnoji |
доброві́льних dobrovílʹnyx | ||
dative | доброві́льному dobrovílʹnomu |
доброві́льній dobrovílʹnij |
доброві́льним dobrovílʹnym | ||
accusative | animate | доброві́льного dobrovílʹnoho |
доброві́льне dobrovílʹne |
доброві́льну dobrovílʹnu |
доброві́льних dobrovílʹnyx |
inanimate | доброві́льний dobrovílʹnyj |
доброві́льні dobrovílʹni | |||
instrumental | доброві́льним dobrovílʹnym |
доброві́льною dobrovílʹnoju |
доброві́льними dobrovílʹnymy | ||
locative | доброві́льному, доброві́льнім dobrovílʹnomu, dobrovílʹnim |
доброві́льній dobrovílʹnij |
доброві́льних dobrovílʹnyx |