довари́ти • (dovarýty) pf (imperfective дова́рювати)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | довари́ти, довари́ть dovarýty, dovarýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | дова́рений dovárenyj impersonal: дова́рено dováreno |
| adverbial | дова́рячи dovárjačy |
довари́вши dovarývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
доварю́ dovarjú |
бу́ду довари́ти, бу́ду довари́ть, довари́тиму búdu dovarýty, búdu dovarýtʹ, dovarýtymu |
| 2nd singular ти |
дова́риш dováryš |
бу́деш довари́ти, бу́деш довари́ть, довари́тимеш búdeš dovarýty, búdeš dovarýtʹ, dovarýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
дова́рить dovárytʹ |
бу́де довари́ти, бу́де довари́ть, довари́тиме búde dovarýty, búde dovarýtʹ, dovarýtyme |
| 1st plural ми |
дова́рим, дова́римо dovárym, dovárymo |
бу́демо довари́ти, бу́демо довари́ть, довари́тимемо, довари́тимем búdemo dovarýty, búdemo dovarýtʹ, dovarýtymemo, dovarýtymem |
| 2nd plural ви |
дова́рите dováryte |
бу́дете довари́ти, бу́дете довари́ть, довари́тимете búdete dovarýty, búdete dovarýtʹ, dovarýtymete |
| 3rd plural вони |
дова́рять dovárjatʹ |
бу́дуть довари́ти, бу́дуть довари́ть, довари́тимуть búdutʹ dovarýty, búdutʹ dovarýtʹ, dovarýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | доварі́м, доварі́мо dovarím, dovarímo |
| second-person | довари́ dovarý |
доварі́ть dovarítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
довари́в dovarýv |
довари́ли dovarýly |
| feminine я / ти / вона |
довари́ла dovarýla | |
| neuter воно |
довари́ло dovarýlo | |