From довба́ти (dovbáty, “to swot, hollow”) + -о- (-o-) + йоб (job, “fucker”). Compare Russian долбоёб (dolbojób).
довбойо́б • (dovbojób) m pers (genitive довбойо́ба, nominative plural довбойо́би, genitive plural довбойо́бів)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | довбойо́б dovbojób |
довбойо́би dovbojóby |
| genitive | довбойо́ба dovbojóba |
довбойо́бів dovbojóbiv |
| dative | довбойо́бові, довбойо́бу dovbojóbovi, dovbojóbu |
довбойо́бам dovbojóbam |
| accusative | довбойо́ба dovbojóba |
довбойо́бів dovbojóbiv |
| instrumental | довбойо́бом dovbojóbom |
довбойо́бами dovbojóbamy |
| locative | довбойо́бові, довбойо́бі dovbojóbovi, dovbojóbi |
довбойо́бах dovbojóbax |
| vocative | довбойо́бе dovbojóbe |
довбойо́би dovbojóby |