From дово́дити (dovódyty) + -ся (-sja).
дово́дитися • (dovódytysja) impf (perfective довести́ся) (+ infinitive and dative case)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | дово́дитися, дово́дитись, дово́диться dovódytysja, dovódytysʹ, dovódytʹsja | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | дово́дячись dovódjačysʹ |
дово́дившись dovódyvšysʹ |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | — |
2nd singular ти |
— | — |
3rd singular він / вона / воно |
дово́диться dovódytʹsja |
бу́де дово́дитися, бу́де дово́дитись, бу́де дово́диться, дово́дитиметься búde dovódytysja, búde dovódytysʹ, búde dovódytʹsja, dovódytymetʹsja |
1st plural ми |
— | — |
2nd plural ви |
— | — |
3rd plural вони |
— | — |
imperative | singular | plural |
first-person | — | — |
second-person | — | — |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
— | — |
feminine я / ти / вона |
— | |
neuter воно |
дово́дилося, дово́дилось dovódylosja, dovódylosʹ |
дово́дитися • (dovódytysja) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | дово́дитися, дово́дитись, дово́диться dovódytysja, dovódytysʹ, dovódytʹsja | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | дово́дячись dovódjačysʹ |
дово́дившись dovódyvšysʹ |
present tense | future tense | |
1st singular я |
дово́джуся, дово́джусь dovódžusja, dovódžusʹ |
бу́ду дово́дитися, бу́ду дово́дитись, бу́ду дово́диться, дово́дитимусь, дово́дитимуся búdu dovódytysja, búdu dovódytysʹ, búdu dovódytʹsja, dovódytymusʹ, dovódytymusja |
2nd singular ти |
дово́дишся dovódyšsja |
бу́деш дово́дитися, бу́деш дово́дитись, бу́деш дово́диться, дово́дитимешся búdeš dovódytysja, búdeš dovódytysʹ, búdeš dovódytʹsja, dovódytymešsja |
3rd singular він / вона / воно |
дово́диться dovódytʹsja |
бу́де дово́дитися, бу́де дово́дитись, бу́де дово́диться, дово́дитиметься búde dovódytysja, búde dovódytysʹ, búde dovódytʹsja, dovódytymetʹsja |
1st plural ми |
дово́димся, дово́димося, дово́димось dovódymsja, dovódymosja, dovódymosʹ |
бу́демо дово́дитися, бу́демо дово́дитись, бу́демо дово́диться, дово́дитимемось, дово́дитимемося, дово́дитимемся búdemo dovódytysja, búdemo dovódytysʹ, búdemo dovódytʹsja, dovódytymemosʹ, dovódytymemosja, dovódytymemsja |
2nd plural ви |
дово́дитеся, дово́дитесь dovódytesja, dovódytesʹ |
бу́дете дово́дитися, бу́дете дово́дитись, бу́дете дово́диться, дово́дитиметесь, дово́дитиметеся búdete dovódytysja, búdete dovódytysʹ, búdete dovódytʹsja, dovódytymetesʹ, dovódytymetesja |
3rd plural вони |
дово́дяться dovódjatʹsja |
бу́дуть дово́дитися, бу́дуть дово́дитись, бу́дуть дово́диться, дово́дитимуться búdutʹ dovódytysja, búdutʹ dovódytysʹ, búdutʹ dovódytʹsja, dovódytymutʹsja |
imperative | singular | plural |
first-person | — | дово́дьмося, дово́дьмось dovódʹmosja, dovódʹmosʹ |
second-person | дово́дься dovódʹsja |
дово́дьтеся, дово́дьтесь dovódʹtesja, dovódʹtesʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
дово́дився, дово́дивсь dovódyvsja, dovódyvsʹ |
дово́дилися, дово́дились dovódylysja, dovódylysʹ |
feminine я / ти / вона |
дово́дилася, дово́дилась dovódylasja, dovódylasʹ | |
neuter воно |
дово́дилося, дово́дилось dovódylosja, dovódylosʹ |