додаток • (dodatok) m (relational adjective додатен)
singular | plural | |
---|---|---|
indefinite | додаток (dodatok) | додатоци (dodatoci) |
definite unspecified | додатокот (dodatokot) | додатоците (dodatocite) |
definite proximal | додатоков (dodatokov) | додатоциве (dodatocive) |
definite distal | додатокон (dodatokon) | додатоцине (dodatocine) |
vocative | додатоку (dodatoku) | додатоци (dodatoci) |
count form | — | додатока (dodatoka) |
From дода́ти (dodáty, “to add”) + -ок (-ok).
(Sense 3) Semantic loan from Russian приложение (priloženije).
дода́ток • (dodátok) m inan (genitive дода́тка, nominative plural дода́тки, genitive plural дода́тків, relational adjective додатко́вий)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | дода́ток dodátok |
дода́тки dodátky |
genitive | дода́тка dodátka |
дода́тків dodátkiv |
dative | дода́ткові, дода́тку dodátkovi, dodátku |
дода́ткам dodátkam |
accusative | дода́ток dodátok |
дода́тки dodátky |
instrumental | дода́тком dodátkom |
дода́тками dodátkamy |
locative | дода́ткові, дода́тку dodátkovi, dodátku |
дода́тках dodátkax |
vocative | дода́тку dodátku |
дода́тки dodátky |