From до- (do-) + пуска́ти (puskáty). Compare Russian допуска́ть (dopuskátʹ), Belarusian дапуска́ць (dapuskácʹ), Polish dopuszczać.
допуска́ти • (dopuskáty) impf (perfective допусти́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | допуска́ти, допуска́ть dopuskáty, dopuskátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | допуска́ючи dopuskájučy |
допуска́вши dopuskávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
допуска́ю dopuskáju |
бу́ду допуска́ти, бу́ду допуска́ть, допуска́тиму búdu dopuskáty, búdu dopuskátʹ, dopuskátymu |
| 2nd singular ти |
допуска́єш dopuskáješ |
бу́деш допуска́ти, бу́деш допуска́ть, допуска́тимеш búdeš dopuskáty, búdeš dopuskátʹ, dopuskátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
допуска́є dopuskáje |
бу́де допуска́ти, бу́де допуска́ть, допуска́тиме búde dopuskáty, búde dopuskátʹ, dopuskátyme |
| 1st plural ми |
допуска́єм, допуска́ємо dopuskájem, dopuskájemo |
бу́демо допуска́ти, бу́демо допуска́ть, допуска́тимемо, допуска́тимем búdemo dopuskáty, búdemo dopuskátʹ, dopuskátymemo, dopuskátymem |
| 2nd plural ви |
допуска́єте dopuskájete |
бу́дете допуска́ти, бу́дете допуска́ть, допуска́тимете búdete dopuskáty, búdete dopuskátʹ, dopuskátymete |
| 3rd plural вони |
допуска́ють dopuskájutʹ |
бу́дуть допуска́ти, бу́дуть допуска́ть, допуска́тимуть búdutʹ dopuskáty, búdutʹ dopuskátʹ, dopuskátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | допуска́ймо dopuskájmo |
| second-person | допуска́й dopuskáj |
допуска́йте dopuskájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
допуска́в dopuskáv |
допуска́ли dopuskály |
| feminine я / ти / вона |
допуска́ла dopuskála | |
| neuter воно |
допуска́ло dopuskálo | |