From an earlier adverb достоме́нно (dostoménno), from obsolete *достоіме́нно (*dostoiménno), from досто- (dosto-) + іме́нно (iménno). Compare Russian и́менно (ímenno).
достеме́нний • (dosteménnyj) (adverb достеме́нно, abstract noun достеме́нність)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | достеме́нний dosteménnyj |
достеме́нне dosteménne |
достеме́нна dosteménna |
достеме́нні dosteménni | |
genitive | достеме́нного dosteménnoho |
достеме́нної dosteménnoji |
достеме́нних dosteménnyx | ||
dative | достеме́нному dosteménnomu |
достеме́нній dosteménnij |
достеме́нним dosteménnym | ||
accusative | animate | достеме́нного dosteménnoho |
достеме́нне dosteménne |
достеме́нну dosteménnu |
достеме́нних dosteménnyx |
inanimate | достеме́нний dosteménnyj |
достеме́нні dosteménni | |||
instrumental | достеме́нним dosteménnym |
достеме́нною dosteménnoju |
достеме́нними dosteménnymy | ||
locative | достеме́нному, достеме́ннім dosteménnomu, dosteménnim |
достеме́нній dosteménnij |
достеме́нних dosteménnyx |