From досто- (dosto-) + ві́рний (vírnyj). Compare Russian достове́рный (dostovérnyj).
достові́рний • (dostovírnyj) (superlative найдостові́рніший, adverb достові́рно, abstract noun достові́рність)
| singular | plural | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| masculine | neuter | feminine | |||
| nominative | достові́рний dostovírnyj |
достові́рне dostovírne |
достові́рна dostovírna |
достові́рні dostovírni | |
| genitive | достові́рного dostovírnoho |
достові́рної dostovírnoji |
достові́рних dostovírnyx | ||
| dative | достові́рному dostovírnomu |
достові́рній dostovírnij |
достові́рним dostovírnym | ||
| accusative | animate | достові́рного dostovírnoho |
достові́рне dostovírne |
достові́рну dostovírnu |
достові́рних dostovírnyx |
| inanimate | достові́рний dostovírnyj |
достові́рні dostovírni | |||
| instrumental | достові́рним dostovírnym |
достові́рною dostovírnoju |
достові́рними dostovírnymy | ||
| locative | достові́рному, достові́рнім dostovírnomu, dostovírnim |
достові́рній dostovírnij |
достові́рних dostovírnyx | ||
| vocative | достові́рний dostovírnyj |
достові́рне dostovírne |
достові́рна dostovírna |
достові́рні dostovírni | |