Deverbal from дотика́тися (dotykátysja), дотика́ти (dotykáty) or from Polish dotyk.
до́тик • (dótyk) m inan (genitive до́тика, nominative plural до́тики, genitive plural до́тиків)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | до́тик dótyk |
до́тики dótyky |
| genitive | до́тика dótyka |
до́тиків dótykiv |
| dative | до́тикові, до́тику dótykovi, dótyku |
до́тикам dótykam |
| accusative | до́тик dótyk |
до́тики dótyky |
| instrumental | до́тиком dótykom |
до́тиками dótykamy |
| locative | до́тику dótyku |
до́тиках dótykax |
| vocative | до́тику dótyku |
до́тики dótyky |