From дошкі́ль(ний) (doškílʹ(nyj)) + -ник (-nyk).
дошкі́льник • (doškílʹnyk) m pers (genitive дошкі́льника, nominative plural дошкі́льники, genitive plural дошкі́льників, feminine дошкі́льниця, diminutive дошкільня́)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | дошкі́льник doškílʹnyk |
дошкі́льники doškílʹnyky |
genitive | дошкі́льника doškílʹnyka |
дошкі́льників doškílʹnykiv |
dative | дошкі́льникові, дошкі́льнику doškílʹnykovi, doškílʹnyku |
дошкі́льникам doškílʹnykam |
accusative | дошкі́льника doškílʹnyka |
дошкі́льників doškílʹnykiv |
instrumental | дошкі́льником doškílʹnykom |
дошкі́льниками doškílʹnykamy |
locative | дошкі́льникові, дошкі́льнику doškílʹnykovi, doškílʹnyku |
дошкі́льниках doškílʹnykax |
vocative | дошкі́льнику doškílʹnyku |
дошкі́льники doškílʹnyky |