Inherited from Proto-Slavic *družiti.
дру́жити impf (Latin spelling drúžiti)
Infinitive: дружити | Present verbal adverb: дру́же̄ћи | Past verbal adverb: — | Verbal noun: дру́же̄ње | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Number | Singular | Plural | |||||
Person | 1st | 2nd | 3rd | 1st | 2nd | 3rd | |
Verbal forms | ја | ти | он / она / оно | ми | ви | они / оне / она | |
Present | дружим | дружиш | дружи | дружимо | дружите | друже | |
Future | Future I | дружит ћу1 дружићу |
дружит ћеш1 дружићеш |
дружит ће1 дружиће |
дружит ћемо1 дружићемо |
дружит ћете1 дружићете |
дружит ће1 дружиће |
Future II | бу̏де̄м дружио2 | бу̏де̄ш дружио2 | бу̏де̄ дружио2 | бу̏де̄мо дружили2 | бу̏де̄те дружили2 | бу̏дӯ дружили2 | |
Past | Perfect | дружио сам2 | дружио си2 | дружио је2 | дружили смо2 | дружили сте2 | дружили су2 |
Pluperfect3 | би̏о сам дружио2 | би̏о си дружио2 | би̏о је дружио2 | би́ли смо дружили2 | би́ли сте дружили2 | би́ли су дружили2 | |
Imperfect | дружах | дружаше | дружаше | дружасмо | дружасте | дружаху | |
Conditional I | дружио бих2 | дружио би2 | дружио би2 | дружили бисмо2 | дружили бисте2 | дружили би2 | |
Conditional II4 | би̏о бих дружио2 | би̏о би дружио2 | би̏о би дружио2 | би́ли бисмо дружили2 | би́ли бисте дружили2 | би́ли би дружили2 | |
Imperative | — | дружи | — | дружимо | дружите | — | |
Active past participle | дружио m / дружила f / дружило n | дружили m / дружиле f / дружила n | |||||
1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.
|
Inherited from Proto-Slavic *družiti. By surface analysis, друг (druh) + -и́ти (-ýty). Compare Russian дружи́ть (družítʹ), Belarusian дружы́ць (družýcʹ).
дружи́ти • (družýty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | дружи́ти, дружи́ть družýty, družýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | дру́жачи drúžačy |
дружи́вши družývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
дружу́ družú |
бу́ду дружи́ти, бу́ду дружи́ть, дружи́тиму búdu družýty, búdu družýtʹ, družýtymu |
2nd singular ти |
дру́жиш drúžyš |
бу́деш дружи́ти, бу́деш дружи́ть, дружи́тимеш búdeš družýty, búdeš družýtʹ, družýtymeš |
3rd singular він / вона / воно |
дру́жить drúžytʹ |
бу́де дружи́ти, бу́де дружи́ть, дружи́тиме búde družýty, búde družýtʹ, družýtyme |
1st plural ми |
дру́жим, дру́жимо drúžym, drúžymo |
бу́демо дружи́ти, бу́демо дружи́ть, дружи́тимемо, дружи́тимем búdemo družýty, búdemo družýtʹ, družýtymemo, družýtymem |
2nd plural ви |
дру́жите drúžyte |
бу́дете дружи́ти, бу́дете дружи́ть, дружи́тимете búdete družýty, búdete družýtʹ, družýtymete |
3rd plural вони |
дру́жать drúžatʹ |
бу́дуть дружи́ти, бу́дуть дружи́ть, дружи́тимуть búdutʹ družýty, búdutʹ družýtʹ, družýtymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | дружі́м, дружі́мо družím, družímo |
second-person | дружи́ družý |
дружі́ть družítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
дружи́в družýv |
дружи́ли družýly |
feminine я / ти / вона |
дружи́ла družýla | |
neuter воно |
дружи́ло družýlo |