Inherited from Proto-Slavic *duriti. By surface analysis, дур (dur) + -ити (-yty). Cognate with Russian дури́ть (durítʹ), Polish durzyć.
дури́ти • (durýty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | дури́ти, дури́ть durýty, durýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | ду́рячи dúrjačy |
дури́вши durývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
дурю́ durjú |
бу́ду дури́ти, бу́ду дури́ть, дури́тиму búdu durýty, búdu durýtʹ, durýtymu |
| 2nd singular ти |
ду́риш dúryš |
бу́деш дури́ти, бу́деш дури́ть, дури́тимеш búdeš durýty, búdeš durýtʹ, durýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
ду́рить dúrytʹ |
бу́де дури́ти, бу́де дури́ть, дури́тиме búde durýty, búde durýtʹ, durýtyme |
| 1st plural ми |
ду́рим, ду́римо dúrym, dúrymo |
бу́демо дури́ти, бу́демо дури́ть, дури́тимемо, дури́тимем búdemo durýty, búdemo durýtʹ, durýtymemo, durýtymem |
| 2nd plural ви |
ду́рите dúryte |
бу́дете дури́ти, бу́дете дури́ть, дури́тимете búdete durýty, búdete durýtʹ, durýtymete |
| 3rd plural вони |
ду́рять dúrjatʹ |
бу́дуть дури́ти, бу́дуть дури́ть, дури́тимуть búdutʹ durýty, búdutʹ durýtʹ, durýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | дурі́м, дурі́мо durím, durímo |
| second-person | дури́ durý |
дурі́ть durítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
дури́в durýv |
дури́ли durýly |
| feminine я / ти / вона |
дури́ла durýla | |
| neuter воно |
дури́ло durýlo | |