діставатися
Hello, you have come here looking for the meaning of the word діставатися. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word діставатися, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say діставатися in singular and plural. Everything you need to know about the word діставатися you have here. The definition of the word діставатися will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofдіставатися, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From дістава́ти (distaváty) + -ся (-sja). Compare Russian достава́ться (dostavátʹsja), Belarusian дастава́цца (dastavácca), Polish dostawać się.
Pronunciation
Verb
дістава́тися • (distavátysja) impf (perfective діста́тися)
- to fall to one's share; to fall to one's lot
- to get (to), to reach
- Synonyms: добира́тися impf (dobyrátysja), добува́тися impf (dobuvátysja)
- До нас ду́же ва́жко дістава́тися. ― Do nas dúže vážko distavátysja. ― It's very hard to get to our place.
- passive of дістава́ти impf (distaváty)
Conjugation
Conjugation of дістава́тися, дістава́тись, дістава́ться (class 13b, imperfective, reflexive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | дістава́тися, дістава́тись, дістава́ться distavátysja, distavátysʹ, distavátʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | дістаючи́сь distajučýsʹ |
дістава́вшись distavávšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
дістаю́ся, дістаю́сь distajúsja, distajúsʹ |
бу́ду дістава́тися, бу́ду дістава́тись, бу́ду дістава́ться, дістава́тимусь, дістава́тимуся búdu distavátysja, búdu distavátysʹ, búdu distavátʹsja, distavátymusʹ, distavátymusja |
| 2nd singular ти |
дістає́шся distajéšsja |
бу́деш дістава́тися, бу́деш дістава́тись, бу́деш дістава́ться, дістава́тимешся búdeš distavátysja, búdeš distavátysʹ, búdeš distavátʹsja, distavátymešsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
дістає́ться distajétʹsja |
бу́де дістава́тися, бу́де дістава́тись, бу́де дістава́ться, дістава́тиметься búde distavátysja, búde distavátysʹ, búde distavátʹsja, distavátymetʹsja |
| 1st plural ми |
дістає́мся, дістаємо́ся, дістаємо́сь distajémsja, distajemósja, distajemósʹ |
бу́демо дістава́тися, бу́демо дістава́тись, бу́демо дістава́ться, дістава́тимемось, дістава́тимемося, дістава́тимемся búdemo distavátysja, búdemo distavátysʹ, búdemo distavátʹsja, distavátymemosʹ, distavátymemosja, distavátymemsja |
| 2nd plural ви |
дістаєте́ся, дістаєте́сь distajetésja, distajetésʹ |
бу́дете дістава́тися, бу́дете дістава́тись, бу́дете дістава́ться, дістава́тиметесь, дістава́тиметеся búdete distavátysja, búdete distavátysʹ, búdete distavátʹsja, distavátymetesʹ, distavátymetesja |
| 3rd plural вони |
дістаю́ться distajútʹsja |
бу́дуть дістава́тися, бу́дуть дістава́тись, бу́дуть дістава́ться, дістава́тимуться búdutʹ distavátysja, búdutʹ distavátysʹ, búdutʹ distavátʹsja, distavátymutʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | дістава́ймося, дістава́ймось distavájmosja, distavájmosʹ |
| second-person | дістава́йся, дістава́йсь distavájsja, distavájsʹ |
дістава́йтеся, дістава́йтесь distavájtesja, distavájtesʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
дістава́вся, дістава́всь distavávsja, distavávsʹ |
дістава́лися, дістава́лись distaválysja, distaválysʹ |
| feminine я / ти / вона |
дістава́лася, дістава́лась distaválasja, distaválasʹ | |
| neuter воно |
дістава́лося, дістава́лось distaválosja, distaválosʹ | |
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “діставатися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “діставатися”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “діставатися”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “діставатися”, in Словник.ua (in Ukrainian)