екза́мен • (ekzámen) m inan (genitive екза́мену, nominative plural екза́мени, genitive plural екза́менів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | екза́мен ekzámen |
екза́мени ekzámeny |
genitive | екза́мену ekzámenu |
екза́менів ekzámeniv |
dative | екза́менові, екза́мену ekzámenovi, ekzámenu |
екза́менам ekzámenam |
accusative | екза́мен ekzámen |
екза́мени ekzámeny |
instrumental | екза́меном ekzámenom |
екза́менами ekzámenamy |
locative | екза́мені ekzámeni |
екза́менах ekzámenax |
vocative | екза́мене ekzámene |
екза́мени ekzámeny |