експерт • (ekspert) m (plural експерти, relational adjective експертски)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| indefinite | експерт (ekspert) | експерти (eksperti) |
| definite unspecified | експертот (ekspertot) | експертите (ekspertite) |
| definite proximal | експертов (ekspertov) | експертиве (ekspertive) |
| definite distal | експертон (eksperton) | експертине (ekspertine) |
| vocative | експерту (ekspertu) | експерти (eksperti) |
| count form | — | експерта (eksperta) |
ѐксперт m (Latin spelling èkspert)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | ѐксперт | експерти |
| genitive | експерта | ѐкспера̄та̄ |
| dative | експерту | експертима |
| accusative | експерта | експерте |
| vocative | експерте | експерти |
| locative | експерту | експертима |
| instrumental | експертом | експертима |
експе́рт • (ekspért) m pers (genitive експе́рта, nominative plural експе́рти, genitive plural експе́ртів, relational adjective експе́ртний)
| singular | plural | |
|---|---|---|
| nominative | експе́рт ekspért |
експе́рти ekspérty |
| genitive | експе́рта ekspérta |
експе́ртів ekspértiv |
| dative | експе́ртові, експе́рту ekspértovi, ekspértu |
експе́ртам ekspértam |
| accusative | експе́рта ekspérta |
експе́ртів ekspértiv |
| instrumental | експе́ртом ekspértom |
експе́ртами ekspértamy |
| locative | експе́ртові, експе́рті ekspértovi, ekspérti |
експе́ртах ekspértax |
| vocative | експе́рте ekspérte |
експе́рти ekspérty |