From електро- (elektro-) + магні́т (mahnít). Compare Russian электромагни́т (elektromagnít).
електромагні́т • (elektromahnít) m inan (genitive електромагні́та, nominative plural електромагні́ти, genitive plural електромагні́тів, relational adjective електромагні́тний)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | електромагні́т elektromahnít |
електромагні́ти elektromahníty |
genitive | електромагні́та elektromahníta |
електромагні́тів elektromahnítiv |
dative | електромагні́тові, електромагні́ту elektromahnítovi, elektromahnítu |
електромагні́там elektromahnítam |
accusative | електромагні́т elektromahnít |
електромагні́ти elektromahníty |
instrumental | електромагні́том elektromahnítom |
електромагні́тами elektromahnítamy |
locative | електромагні́ті elektromahníti |
електромагні́тах elektromahnítax |
vocative | електромагні́те elektromahníte |
електромагні́ти elektromahníty |