етно́ґраф • (etnógraf) m pers (genitive етно́ґрафа, nominative plural етно́ґрафи, genitive plural етно́ґрафів)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | етно́ґраф etnógraf |
етно́ґрафи etnógrafy |
genitive | етно́ґрафа etnógrafa |
етно́ґрафів etnógrafiv |
dative | етно́ґрафові, етно́ґрафу etnógrafovi, etnógrafu |
етно́ґрафам etnógrafam |
accusative | етно́ґрафа etnógrafa |
етно́ґрафів etnógrafiv |
instrumental | етно́ґрафом etnógrafom |
етно́ґрафами etnógrafamy |
locative | етно́ґрафові, етно́ґрафі etnógrafovi, etnógrafi |
етно́ґрафах etnógrafax |
vocative | етно́ґрафе etnógrafe |
етно́ґрафи etnógrafy |