журити
Hello, you have come here looking for the meaning of the word журити. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word журити, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say журити in singular and plural. Everything you need to know about the word журити you have here. The definition of the word журити will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofжурити, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Serbo-Croatian
Etymology
Inherited from Proto-Slavic *žuriti, likely from Proto-Indo-European *gʰewro-.
Verb
жу́рити ? (Latin spelling žúriti)
- (intransitive) to hurry
- (intransitive) to rush
Conjugation
Conjugation of журити
| Infinitive: журити | Present verbal adverb: журећи | Past verbal adverb: журивши | Verbal noun: — | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Number | Singular | Plural | |||||
| Person | 1st | 2nd | 3rd | 1st | 2nd | 3rd | |
| Verbal forms | ја | ти | он / она / оно | ми | ви | они / оне / она | |
| Present | журим | журиш | жури | журимо | журите | журе | |
| Future | Future I | журит ћу1 журићу |
журит ћеш1 журићеш |
журит ће1 журиће |
журит ћемо1 журићемо |
журит ћете1 журићете |
журит ће1 журиће |
| Future II | бу̏де̄м журио2 | бу̏де̄ш журио2 | бу̏де̄ журио2 | бу̏де̄мо журили2 | бу̏де̄те журили2 | бу̏дӯ журили2 | |
| Past | Perfect | журио сам2 | журио си2 | журио је2 | журили смо2 | журили сте2 | журили су2 |
| Pluperfect3 | би̏о сам журио2 | би̏о си журио2 | би̏о је журио2 | би́ли смо журили2 | би́ли сте журили2 | би́ли су журили2 | |
| Imperfect | журих | журише | журише | журисмо | {{{impf.2p}}} | журисте | |
| Conditional I | журио бих2 | журио би2 | журио би2 | журили бисмо2 | журили бисте2 | журили би2 | |
| Conditional II4 | би̏о бих журио2 | би̏о би журио2 | би̏о би журио2 | би́ли бисмо журили2 | би́ли бисте журили2 | би́ли би журили2 | |
| Imperative | — | жури | — | журимо | журите | — | |
| Active past participle | журио m / журила f / журило n | журили m / журиле f / журила n | |||||
| 1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.
| |||||||
Derived terms
Ukrainian
Etymology
From Proto-Slavic *žuriti.
Pronunciation
Verb
жури́ти • (žurýty) impf
- (transitive) to afflict, to grieve, to sadden (cause sorrow or distress to)
- Synonym: засму́чувати impf (zasmúčuvaty)
Conjugation
Conjugation of жури́ти, жури́ть (class 4c, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | жури́ти, жури́ть žurýty, žurýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | жу́рячи žúrjačy |
жури́вши žurývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
журю́ žurjú |
бу́ду жури́ти, бу́ду жури́ть, жури́тиму búdu žurýty, búdu žurýtʹ, žurýtymu |
| 2nd singular ти |
жу́риш žúryš |
бу́деш жури́ти, бу́деш жури́ть, жури́тимеш búdeš žurýty, búdeš žurýtʹ, žurýtymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
жу́рить žúrytʹ |
бу́де жури́ти, бу́де жури́ть, жури́тиме búde žurýty, búde žurýtʹ, žurýtyme |
| 1st plural ми |
жу́рим, жу́римо žúrym, žúrymo |
бу́демо жури́ти, бу́демо жури́ть, жури́тимемо, жури́тимем búdemo žurýty, búdemo žurýtʹ, žurýtymemo, žurýtymem |
| 2nd plural ви |
жу́рите žúryte |
бу́дете жури́ти, бу́дете жури́ть, жури́тимете búdete žurýty, búdete žurýtʹ, žurýtymete |
| 3rd plural вони |
жу́рять žúrjatʹ |
бу́дуть жури́ти, бу́дуть жури́ть, жури́тимуть búdutʹ žurýty, búdutʹ žurýtʹ, žurýtymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | журі́м, журі́мо žurím, žurímo |
| second-person | жури́ žurý |
журі́ть žurítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
жури́в žurýv |
жури́ли žurýly |
| feminine я / ти / вона |
жури́ла žurýla | |
| neuter воно |
жури́ло žurýlo | |
Derived terms
- безжу́рний (bezžúrnyj)
- журба́ f (žurbá)
- жури́тися impf (žurýtysja)
- журли́вий (žurlývyj)
Further reading
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “журити”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “журити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
- “журити”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
- “журити”, in Словник.ua (in Ukrainian)