From за- (za-) + вербува́ти (verbuváty). Compare Russian завербова́ть (zaverbovátʹ), Belarusian завербава́ць (zavjerbavácʹ).
завербува́ти • (zaverbuváty) pf (imperfective завербо́вувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | завербува́ти, завербува́ть zaverbuváty, zaverbuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | завербо́ваний zaverbóvanyj impersonal: завербо́вано zaverbóvano |
adverbial | — | завербува́вши zaverbuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | завербу́ю zaverbúju |
2nd singular ти |
— | завербу́єш zaverbúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | завербу́є zaverbúje |
1st plural ми |
— | завербу́єм, завербу́ємо zaverbújem, zaverbújemo |
2nd plural ви |
— | завербу́єте zaverbújete |
3rd plural вони |
— | завербу́ють zaverbújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | завербу́ймо zaverbújmo |
second-person | завербу́й zaverbúj |
завербу́йте zaverbújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
завербува́в zaverbuváv |
завербува́ли zaverbuvály |
feminine я / ти / вона |
завербува́ла zaverbuvála | |
neuter воно |
завербува́ло zaverbuválo |