From за- (za-) + га́рбати (hárbaty). Compare Polish zagarnac.
зага́рбати • (zahárbaty) pf (imperfective зага́рбувати) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | зага́рбати, зага́рбать zahárbaty, zahárbatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | зага́рбаний zahárbanyj impersonal: зага́рбано zahárbano |
adverbial | — | зага́рбавши zahárbavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | зага́рбаю zahárbaju |
2nd singular ти |
— | зага́рбаєш zahárbaješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | зага́рбає zahárbaje |
1st plural ми |
— | зага́рбаєм, зага́рбаємо zahárbajem, zahárbajemo |
2nd plural ви |
— | зага́рбаєте zahárbajete |
3rd plural вони |
— | зага́рбають zahárbajutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | зага́рбаймо zahárbajmo |
second-person | зага́рбай zahárbaj |
зага́рбайте zahárbajte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
зага́рбав zahárbav |
зага́рбали zahárbaly |
feminine я / ти / вона |
зага́рбала zahárbala | |
neuter воно |
зага́рбало zahárbalo |