From за- (za-) + ги́бнути (hýbnuty).
заги́бнути • (zahýbnuty) pf (imperfective загиба́ти) (rare)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заги́бнути, заги́бнуть zahýbnuty, zahýbnutʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | заги́блий zahýblyj |
| passive | — | — |
| adverbial | — | заги́бнувши zahýbnuvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заги́бну zahýbnu |
| 2nd singular ти |
— | заги́бнеш zahýbneš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заги́бне zahýbne |
| 1st plural ми |
— | заги́бнем, заги́бнемо zahýbnem, zahýbnemo |
| 2nd plural ви |
— | заги́бнете zahýbnete |
| 3rd plural вони |
— | заги́бнуть zahýbnutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заги́бнім, заги́бнімо zahýbnim, zahýbnimo |
| second-person | заги́бни zahýbny |
заги́бніть zahýbnitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заги́бнув zahýbnuv |
заги́бнули zahýbnuly |
| feminine я / ти / вона |
заги́бнула zahýbnula | |
| neuter воно |
заги́бнуло zahýbnulo | |