From задовольни́ти (zadovolʹnýty) + -я́ти (-játy). Compare Polish zadowalać.
задовольня́ти • (zadovolʹnjáty) impf (perfective задовольни́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | задовольня́ти, задовольня́ть zadovolʹnjáty, zadovolʹnjátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | задовольня́ючи zadovolʹnjájučy |
задовольня́вши zadovolʹnjávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
задовольня́ю zadovolʹnjáju |
бу́ду задовольня́ти, бу́ду задовольня́ть, задовольня́тиму búdu zadovolʹnjáty, búdu zadovolʹnjátʹ, zadovolʹnjátymu |
| 2nd singular ти |
задовольня́єш zadovolʹnjáješ |
бу́деш задовольня́ти, бу́деш задовольня́ть, задовольня́тимеш búdeš zadovolʹnjáty, búdeš zadovolʹnjátʹ, zadovolʹnjátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
задовольня́є zadovolʹnjáje |
бу́де задовольня́ти, бу́де задовольня́ть, задовольня́тиме búde zadovolʹnjáty, búde zadovolʹnjátʹ, zadovolʹnjátyme |
| 1st plural ми |
задовольня́єм, задовольня́ємо zadovolʹnjájem, zadovolʹnjájemo |
бу́демо задовольня́ти, бу́демо задовольня́ть, задовольня́тимемо, задовольня́тимем búdemo zadovolʹnjáty, búdemo zadovolʹnjátʹ, zadovolʹnjátymemo, zadovolʹnjátymem |
| 2nd plural ви |
задовольня́єте zadovolʹnjájete |
бу́дете задовольня́ти, бу́дете задовольня́ть, задовольня́тимете búdete zadovolʹnjáty, búdete zadovolʹnjátʹ, zadovolʹnjátymete |
| 3rd plural вони |
задовольня́ють zadovolʹnjájutʹ |
бу́дуть задовольня́ти, бу́дуть задовольня́ть, задовольня́тимуть búdutʹ zadovolʹnjáty, búdutʹ zadovolʹnjátʹ, zadovolʹnjátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | задовольня́ймо zadovolʹnjájmo |
| second-person | задовольня́й zadovolʹnjáj |
задовольня́йте zadovolʹnjájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
задовольня́в zadovolʹnjáv |
задовольня́ли zadovolʹnjály |
| feminine я / ти / вона |
задовольня́ла zadovolʹnjála | |
| neuter воно |
задовольня́ло zadovolʹnjálo | |