закінчити

Hello, you have come here looking for the meaning of the word закінчити. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word закінчити, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say закінчити in singular and plural. Everything you need to know about the word закінчити you have here. The definition of the word закінчити will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition ofзакінчити, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.

Ukrainian

Etymology

From за- (za-) +‎ кі́нчити (kínčyty). Cognate with Russian зако́нчить (zakónčitʹ), Belarusian зако́нчыць (zakónčycʹ), Polish zakończyć, Czech zakončit.

Pronunciation

  • закі́нчити: IPA(key):
  • закінчи́ти: IPA(key): (less common)
  • Audio (закі́нчити)(file)

Verb

закі́нчити or закінчи́ти • (zakínčyty or zakinčýty) pf (imperfective закі́нчувати)

  1. (transitive) to end, to finish, to complete, to conclude

Conjugation

Conjugation of закі́нчити, закі́нчить, закінчи́ти, закінчи́ть (class 4a // 4b, perfective, transitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive закі́нчити, закі́нчить, закінчи́ти, закінчи́ть
zakínčyty, zakínčytʹ, zakinčýty, zakinčýtʹ
participles present tense past tense
active — —
passive — закі́нчений
zakínčenyj
impersonal: закі́нчено
zakínčeno
adverbial — закі́нчивши, закінчи́вши
zakínčyvšy, zakinčývšy
present tense future tense
1st singular
я 		— закі́нчу, закінчу́
zakínču, zakinčú
2nd singular
ти 		— закі́нчиш, закінчи́ш
zakínčyš, zakinčýš
3rd singular
він / вона / воно 		— закі́нчить, закінчи́ть
zakínčytʹ, zakinčýtʹ
1st plural
ми 		— закі́нчим, закі́нчимо, закінчи́м, закінчимо́
zakínčym, zakínčymo, zakinčým, zakinčymó
2nd plural
ви 		— закі́нчите, закінчите́
zakínčyte, zakinčyté
3rd plural
вони 		— закі́нчать, закінча́ть
zakínčatʹ, zakinčátʹ
imperative singular plural
first-person — закі́нчмо, закінчі́м, закінчі́мо
zakínčmo, zakinčím, zakinčímo
second-person закі́нч, закінчи́
zakínč, zakinčý 		закі́нчте, закінчі́ть
zakínčte, zakinčítʹ
past tense singular plural
ми / ви / вони
masculine
я / ти / він 		закі́нчив, закінчи́в
zakínčyv, zakinčýv 		закі́нчили, закінчи́ли
zakínčyly, zakinčýly
feminine
я / ти / вона 		закі́нчила, закінчи́ла
zakínčyla, zakinčýla
neuter
воно 		закі́нчило, закінчи́ло
zakínčylo, zakinčýlo

Synonyms

Derived terms

Further reading

Wikious
Boobota
Sagapedia