From за- (za-) + ляка́ти (ljakáty).
заляка́ти • (zaljakáty) pf (imperfective заля́кувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заляка́ти, заляка́ть zaljakáty, zaljakátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | заля́каний zaljákanyj impersonal: заля́кано zaljákano |
| adverbial | — | заляка́вши zaljakávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | заляка́ю zaljakáju |
| 2nd singular ти |
— | заляка́єш zaljakáješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | заляка́є zaljakáje |
| 1st plural ми |
— | заляка́єм, заляка́ємо zaljakájem, zaljakájemo |
| 2nd plural ви |
— | заляка́єте zaljakájete |
| 3rd plural вони |
— | заляка́ють zaljakájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | заляка́ймо zaljakájmo |
| second-person | заляка́й zaljakáj |
заляка́йте zaljakájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заляка́в zaljakáv |
заляка́ли zaljakály |
| feminine я / ти / вона |
заляка́ла zaljakála | |
| neuter воно |
заляка́ло zaljakálo | |