From запере́чити (zaperéčyty) + -увати (-uvaty). Compare Polish zaprzeczać.
запере́чувати • (zaperéčuvaty) impf (perfective запере́чити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | запере́чувати, запере́чувать zaperéčuvaty, zaperéčuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | запере́чуючи zaperéčujučy |
запере́чувавши zaperéčuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
запере́чую zaperéčuju |
бу́ду запере́чувати, бу́ду запере́чувать, запере́чуватиму búdu zaperéčuvaty, búdu zaperéčuvatʹ, zaperéčuvatymu |
| 2nd singular ти |
запере́чуєш zaperéčuješ |
бу́деш запере́чувати, бу́деш запере́чувать, запере́чуватимеш búdeš zaperéčuvaty, búdeš zaperéčuvatʹ, zaperéčuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
запере́чує zaperéčuje |
бу́де запере́чувати, бу́де запере́чувать, запере́чуватиме búde zaperéčuvaty, búde zaperéčuvatʹ, zaperéčuvatyme |
| 1st plural ми |
запере́чуєм, запере́чуємо zaperéčujem, zaperéčujemo |
бу́демо запере́чувати, бу́демо запере́чувать, запере́чуватимемо, запере́чуватимем búdemo zaperéčuvaty, búdemo zaperéčuvatʹ, zaperéčuvatymemo, zaperéčuvatymem |
| 2nd plural ви |
запере́чуєте zaperéčujete |
бу́дете запере́чувати, бу́дете запере́чувать, запере́чуватимете búdete zaperéčuvaty, búdete zaperéčuvatʹ, zaperéčuvatymete |
| 3rd plural вони |
запере́чують zaperéčujutʹ |
бу́дуть запере́чувати, бу́дуть запере́чувать, запере́чуватимуть búdutʹ zaperéčuvaty, búdutʹ zaperéčuvatʹ, zaperéčuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | запере́чуймо zaperéčujmo |
| second-person | запере́чуй zaperéčuj |
запере́чуйте zaperéčujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
запере́чував zaperéčuvav |
запере́чували zaperéčuvaly |
| feminine я / ти / вона |
запере́чувала zaperéčuvala | |
| neuter воно |
запере́чувало zaperéčuvalo | |