From за- (za-) + пропонува́ти (proponuváty). Compare Polish zaproponować.
запропонува́ти • (zaproponuváty) pf (imperfective пропонува́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | запропонува́ти, запропонува́ть zaproponuváty, zaproponuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | запропоно́ваний zaproponóvanyj impersonal: запропоно́вано zaproponóvano |
| adverbial | — | запропонува́вши zaproponuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | запропону́ю zaproponúju |
| 2nd singular ти |
— | запропону́єш zaproponúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | запропону́є zaproponúje |
| 1st plural ми |
— | запропону́єм, запропону́ємо zaproponújem, zaproponújemo |
| 2nd plural ви |
— | запропону́єте zaproponújete |
| 3rd plural вони |
— | запропону́ють zaproponújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | запропону́ймо zaproponújmo |
| second-person | запропону́й zaproponúj |
запропону́йте zaproponújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
запропонува́в zaproponuváv |
запропонува́ли zaproponuvály |
| feminine я / ти / вона |
запропонува́ла zaproponuvála | |
| neuter воно |
запропонува́ло zaproponuválo | |