за- (za-) + снува́ти (snuváty)
заснува́ти • (zasnuváty) pf (imperfective засно́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | заснува́ти, заснува́ть zasnuváty, zasnuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | засно́ваний zasnóvanyj impersonal: засно́вано zasnóvano |
| adverbial | — | заснува́вши zasnuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | засну́ю zasnúju |
| 2nd singular ти |
— | засну́єш zasnúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | засну́є zasnúje |
| 1st plural ми |
— | засну́єм, засну́ємо zasnújem, zasnújemo |
| 2nd plural ви |
— | засну́єте zasnújete |
| 3rd plural вони |
— | засну́ють zasnújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | засну́ймо zasnújmo |
| second-person | засну́й zasnúj |
засну́йте zasnújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
заснува́в zasnuváv |
заснува́ли zasnuvály |
| feminine я / ти / вона |
заснува́ла zasnuvála | |
| neuter воно |
заснува́ло zasnuválo | |