From засти́г(нути) (zastýh(nuty)) + -а́ти (-áty). Compare Polish zastygać (but Belarusian застыва́ць (zastyvácʹ), Russian застыва́ть (zastyvátʹ)).
застига́ти • (zastyháty) impf (perfective засти́гнути or засти́гти) (intransitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | застига́ти, застига́ть zastyháty, zastyhátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | застига́ючи zastyhájučy |
застига́вши zastyhávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
застига́ю zastyháju |
бу́ду застига́ти, бу́ду застига́ть, застига́тиму búdu zastyháty, búdu zastyhátʹ, zastyhátymu |
2nd singular ти |
застига́єш zastyháješ |
бу́деш застига́ти, бу́деш застига́ть, застига́тимеш búdeš zastyháty, búdeš zastyhátʹ, zastyhátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
застига́є zastyháje |
бу́де застига́ти, бу́де застига́ть, застига́тиме búde zastyháty, búde zastyhátʹ, zastyhátyme |
1st plural ми |
застига́єм, застига́ємо zastyhájem, zastyhájemo |
бу́демо застига́ти, бу́демо застига́ть, застига́тимемо, застига́тимем búdemo zastyháty, búdemo zastyhátʹ, zastyhátymemo, zastyhátymem |
2nd plural ви |
застига́єте zastyhájete |
бу́дете застига́ти, бу́дете застига́ть, застига́тимете búdete zastyháty, búdete zastyhátʹ, zastyhátymete |
3rd plural вони |
застига́ють zastyhájutʹ |
бу́дуть застига́ти, бу́дуть застига́ть, застига́тимуть búdutʹ zastyháty, búdutʹ zastyhátʹ, zastyhátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | застига́ймо zastyhájmo |
second-person | застига́й zastyháj |
застига́йте zastyhájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
застига́в zastyháv |
застига́ли zastyhály |
feminine я / ти / вона |
застига́ла zastyhála | |
neuter воно |
застига́ло zastyhálo |
From засти́г(ти) (zastýh(ty)) + -а́ти (-áty). Compare Russian застига́ть (zastigátʹ), Polish zaścigać.
застига́ти • (zastyháty) impf (perfective засти́гти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | застига́ти, застига́ть zastyháty, zastyhátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | застига́ючи zastyhájučy |
застига́вши zastyhávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
застига́ю zastyháju |
бу́ду застига́ти, бу́ду застига́ть, застига́тиму búdu zastyháty, búdu zastyhátʹ, zastyhátymu |
2nd singular ти |
застига́єш zastyháješ |
бу́деш застига́ти, бу́деш застига́ть, застига́тимеш búdeš zastyháty, búdeš zastyhátʹ, zastyhátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
застига́є zastyháje |
бу́де застига́ти, бу́де застига́ть, застига́тиме búde zastyháty, búde zastyhátʹ, zastyhátyme |
1st plural ми |
застига́єм, застига́ємо zastyhájem, zastyhájemo |
бу́демо застига́ти, бу́демо застига́ть, застига́тимемо, застига́тимем búdemo zastyháty, búdemo zastyhátʹ, zastyhátymemo, zastyhátymem |
2nd plural ви |
застига́єте zastyhájete |
бу́дете застига́ти, бу́дете застига́ть, застига́тимете búdete zastyháty, búdete zastyhátʹ, zastyhátymete |
3rd plural вони |
застига́ють zastyhájutʹ |
бу́дуть застига́ти, бу́дуть застига́ть, застига́тимуть búdutʹ zastyháty, búdutʹ zastyhátʹ, zastyhátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | застига́ймо zastyhájmo |
second-person | застига́й zastyháj |
застига́йте zastyhájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
застига́в zastyháv |
застига́ли zastyhály |
feminine я / ти / вона |
застига́ла zastyhála | |
neuter воно |
застига́ло zastyhálo |